Володимирська гірка

Між Михайлівською горою та узвозом

Парк розташований на верхній і середній терасах Михайлівської гори, на вулиці Трьохсвятительській у Шевченківському районі. З північного сходу його територія межує з Поштовою площею, зі сходу — з Володимирським узвозом. На верхній частині гори колись стояли споруди міста Ізяслава та Михайлівського Золотоверхого монастиря.

Назва гори, відома з XII століття, пов’язана з Михайлівським собором і монастирем. Після спорудження пам’ятника князю Володимиру назвою «Володимирська гірка» спершу позначали місце довкола нього, а згодом — ширшу територію парку.

Алеї навколо пам’ятника Володимиру

Пам’ятник князю Володимиру є осередком планування парку: до нього ведуть алеї середньої тераси та сходи з верхньої тераси й Володимирського узвозу. Після встановлення пам’ятника на терасах з’явилися цегляні доріжки, клумби й альтанки. Близько 1900 року тут спорудили панораму «Голгофа», яку зруйнували у 1920-х роках.

Володимирська гірка має статус парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення з 1972 року.

Тераси й дерева Михайлівської гори

Впорядковувати схили почали у 1830-х роках. Упродовж 1830–1840-х укріплення східної частини гори перетворили на тераси, надали схилам упорядкованої форми, проклали алеї та озеленили територію. Обриси верхнього й середнього рівнів, сформовані тоді, збереглися.

Серед насаджень переважають ясени, гостролисті й польові клени, кінські каштани та акації. Наприкінці 1970-х років частину гори з боку Європейської площі зрізали під час будівництва музейного приміщення, пошкодивши історичний ландшафт парку.