Майдан Незалежності
«Майдан Незалежності» — станція Оболонсько-Теремківської лінії з пересадкою на «Хрещатик». Її підземний вестибюль сполучений із переходом під Майданом Незалежності.
Оновлено:


Вихід до переходу під Майданом
Станція має один вихід. Із середнього залу чотиристрічковий ескалатор веде до підземного вестибюля, з’єднаного з переходом під Майданом Незалежності. Станція розташована в межах Печерського та Шевченківського районів.
Три назви від часу відкриття
Станцію відкрили 17 грудня 1976 року як «Площу Калініна». Уже 17 жовтня 1977 року вона стала «Площею Жовтневої революції»: назву змінили разом із назвою головної площі міста з нагоди 60-річчя Жовтневої революції. Назву «Майдан Незалежності» станція носить із 26 серпня 1991 року.
Пересадка та колії між сусідніми станціями
На Оболонсько-Теремківській лінії «Майдан Незалежності» розташований між «Поштовою площею» та «Площею Українських Героїв»; тут можна пересісти на «Хрещатик». Це колонна трисклепінна станція глибокого закладення з острівною платформою, розміщеною на глибині 72 м. Її простір складається із середнього залу та двох залів біля колій. З боку «Площі Українських Героїв» розташований оборотний тупик, який переходить у службову сполучну гілку з іншими лініями метро.
Колони-пілони й оздоблення колійних стін
Станцію спроєктували М. С. Коломієць, І. Л. Масленков і М. М. Сиркін за участю Ф. М. Заремби. Металеві колони-пілони невеликого перерізу відкривають огляд між середнім і боковими залами; їхня форма нагадує складений у плісе білий папір. Колійні стіни облицьовано мармуром. На дверях технічних шаф уздовж них є рельєфні композиції з датами 1917, 1929, 1945 і 1976 років. У 1976–1977 роках у торці залу з боку входу містився бронзовий рельєфний портрет М. І. Калініна роботи скульптора О. П. Скоблікова.
Див. також
Звідки дані
- Вікідані, CC0 (переглянуто 18.10.2026)
- Вікіпедія, «Майдан Незалежності (станція метро)», CC BY-SA 4.0 (переглянуто 18.10.2026)
- Вікіпедія, «Майдан Незалежності (станція метро)», CC BY-SA 4.0 (переглянуто 18.10.2026)