Житомирська

Між «Академмістечком» і «Святошином»

«Житомирська» розташована між станціями «Академмістечко» та «Святошин». Це станція мілкого закладення з одним склепінням і острівною платформою. Додаткових колій на ній немає.

Мармурові стіни й світло над платформою

Колійні стіни оздоблені білим і коричневим мармуром, а біля написів із назвою станції виділені аркові поля. В оформленні назви використано слова «Станція метро» — серед станцій Київського метрополітену це особливість «Житомирської». Над платформою розміщена підвісна конструкція зі світильниками. Вестибюлі переходять у простір станції; їхні склепіння підтримує підшивна стеля з алюмінієвого профілю «Люксалон». В архітектурному рішенні також підкреслено сходи та сходовий портал.

Під проспектом біля вулиць Поповича й Кричевського

Станція має два виходи, але східний закрили через низький пасажиропотік. Західний веде до підземного переходу під Берестейським проспектом, поблизу його перетину з вулицями Поповича й Кричевського. Наземних вестибюлів на «Житомирській» немає. Неподалік розташовані автостанція «Дачна», Науковий центр радіаційної медицини, швейне об’єднання «Каштан», Київський міжнародний університет та університет «Україна».

Відкриття й робота під час вторгнення

«Житомирська» відкрилася 24 травня 2003 року й стала 41-ю станцією Київського метрополітену. Її архітектори — М. М. Альошкін, Т. О. Целіковська та В. Л. Гнєвишев; у роботі брав участь О. М. Панченко. 24 лютого 2022 року, під час російського вторгнення, рух поїздів через станцію зупинили. Вона працювала як укриття на випадок повітряної тривоги.