Оболонь

Шестигранні колони й кована «Театральна Україна»

Ряди шестигранних колон формують просторий, світлий зал. Архітектори Т. О. Целіковська, А. С. Крушинський та О. М. Працюк прагнули пов’язати підземний простір із міським середовищем: за їхнім задумом, зал мав нагадувати продовження наземної магістралі. Над колонами проходить розвинена балка; платформу освітлюють звичайні світильники та світло, приховане за карнизом. Ця деталь відрізняє «Оболонь» від подібної за архітектурою станції «Почайна». На колійних стінах розміщено дві ковані композиції «Театральна Україна», створені Петром Ганжею.

Платформа й колії на оболонській ділянці

«Оболонь» розташована між «Мінською» та «Почайною». Це колонна трипрогінна станція мілкого закладення з острівною платформою. З боку «Мінської» облаштовано пошерстний з’їзд між коліями. Станція відкрилася 19 грудня 1980 року як «Проспект Корнійчука» — на честь українського радянського письменника й громадського діяча Олександра Корнійчука. Назву «Оболонь» вона має з 19 жовтня 1990 року.

Підземні виходи на розі проспекту й вулиці

Із залу сходи ведуть до двох підземних вестибюлів. Вони сполучені з переходами на розі Оболонського проспекту та вулиці Героїв полку «Азов». Наземних вестибюлів станція не має.