Сирець

Білий мармур, смальта й мозаїка

Стіни та пілони станції облицьовані білим мармуром із червоною смальтовою стрічкою. Над ними простягається карниз зі світло-бежевого перфорованого металу, на якому розміщені покажчики руху. Підлогу викладено світло-сірим гранітом і габро: її малюнок переходить у цоколі пілонів.

У торці центрального залу є місця для відпочинку, дві світлові колони з іржостійкої сталі та велике мозаїчне панно. Через зенітні ліхтарі у вестибюлі світло помітне навіть із платформи. Над проєктом станції працювали Т. О. Целіковська, В. Л. Гнєвишев і О. В. Нашивочніков за участю К. В. Бадяєвої та Ю. О. Кравченка.

Вестибюль на вулиці Щусєва

Наземний двоповерховий вестибюль розташований на вулиці Щусєва, 55. Його фасад вирізняється широкими вітражами, а другий поверх займають служби метрополітену. Неподалік станції є зупинка міської електрички «Сирець».

У листопаді 2020 року на станції завершили роботи з поліпшення доступності та оновили обладнання для оплати проїзду. Зокрема, встановили ширші двері, облаштували тактильні смуги й покажчики, а старі навігаційні покажчики замінили світловими.

Кінцева після «Дорогожичів»

«Сирець» — 43-тя станція Київського метрополітену; на Сирецько-Печерській лінії вона розташована після «Дорогожичів». Станція має пілонну трисклепінну конструкцію з острівною платформою, а в кінці лінії облаштовано пошерстний з’їзд. Під час її будівництва в київському метро вперше встановили ескалатори Крюківського вагонобудівного заводу.