Вокзальна

Від «Університету» до «Політехнічного інституту»

«Вокзальна» розташована між станціями «Університет» і «Політехнічний інститут» та забезпечує пересадку на залізничну станцію Київ-Пасажирський. Вона почала працювати 6 листопада 1960 року, коли відкрили першу чергу Київського метрополітену. Станція має пілонну трисклепінну конструкцію з острівною платформою. Її підземний простір складається із середнього залу та двох залів із посадковими платформами; між ними влаштовано проходи-портали, що чергуються з пілонами. З боку «Політехнічного інституту» розташований пошерстний з’їзд.

Бронзові медальйони та білий мармур

Архітектурний задум «Вокзальної» пов’язаний із її роллю біля залізничних воріт Києва: оздоблення мало знайомити прибулих з окремими сторінками історії України. У пілонах центрального залу встановлено великі бронзові медальйони роботи художника О. Мизіна. Пілони облицьовані білим мармуром і розширюються догори, а їх завершує масивний карниз із лекального мармуру. До 1992 року в торці залу була декоративна решітка з гербом Української РСР; вона не збереглася. Із 1986 року станція має статус пам’ятки архітектури місцевого значення з охоронним номером 192. У листопаді 2023 року на станції замаскували рельєфні панно із зображеннями більшовицьких діячів і комуністичною символікою.

Вестибюль біля приміського вокзалу

Підземний зал сполучений із наземним вестибюлем одномаршевим ескалатором із трьома стрічками. Двоповерхова будівля вестибюля прилягає до приміського вокзалу станції Київ-Пасажирський; її архітекторами були А. В. Добровольський та І. Л. Масленков. Неподалік розташована станція швидкісного трамвая «Старовокзальна». Окрім залізничного вокзалу, «Вокзальна» обслуговує завод «Транссигнал», універмаг «Україна», цирк і низку проєктних інститутів. На станції є тактильне покриття.