Видубичі

Виходи до залізничних платформ і автостанції

З обох кінців залу «Видубичів» можна потрапити до підземних вестибюлів; наземних вестибюлів станція не має. Один вихід веде в перехід під транспортною розв’язкою. Інший спрямований до залізничних платформ Видубичі та Видубичі Трипільські й автостанції «Видубичі». Станція розташована на межі Голосіївського та Печерського районів.

Платформа між «Звіринецькою» і «Славутичем»

На Сирецько-Печерській лінії «Видубичі» розташовані між «Звіринецькою» та «Славутичем». Це колонна трипрогінна станція мілкого закладення з острівною платформою. З боку «Славутича» на коліях облаштовано пошерстний з’їзд. Вихід до залізничних платформ та автостанції пов’язує станцію метро з іншими видами транспорту.

Назва місцевості та другий вихід

«Видубичі» відкрили 30 грудня 1991 року як 33-тю станцію Київського метрополітену. Назву вона отримала від історичної місцевості Видубичі. Другий вихід спочатку існував лише в конструкціях і був відгороджений фальшстіною; для пасажирів його відкрили у 2001 році, коли на станції зріс потік через формування пересадкового вузла. Архітекторка станції — Т. О. Целіковська.

Емаль, мармур і світлові лінії

Колони «Видубичів» облицьовані білим мармуром, а колійні стіни — світло-бежевим. На стінах і у вестибюлях розміщені ромбоподібні панно з рослинними та народними мотивами. У декорі використано емаль; авторами емалевих розписів стали Олександр Бородай та Олександр Бабак. Об’ємні літери назви стилізовані під старовинне письмо. Стелю утворюють металеві сегменти, над платформою простягаються світлові лінії, а в кесонах перекриття встановлені алюмінієві пірамідальні елементи, анодовані під золото. У 2017 році інтер’єр станції з’явився в рекламному ролику Lacoste «Timeless».