Берестейська

Сталеві колони й мармуровий торець

Стелю станційного залу підтримують два ряди колон з іржостійкої сталі. Колійні стіни оздоблені декоративними решітками й освітленням, а над серединою платформи влаштовано підшивну стелю. Торець платформи облицьований червоно-коричневим мармуром; мармур використано й у підземному вестибюлі. До початку 1990-х років на торці містилися кований барельєф і слова Леніна. Влітку 2015 року зі станційного оздоблення прибрали комуністичну символіку.

Переходи на Берестейському проспекті

Вхід на станцію поєднаний із підземним пішохідним переходом, виходи якого ведуть на обидва боки Берестейського проспекту. Поблизу станції проходять тролейбусні й трамвайні маршрути, що сполучають цю частину проспекту з житловими масивами Нивки та Відрадний.

Острівна платформа між двома перегонами

На Святошинсько-Броварській лінії «Берестейська» міститься між «Нивками» та «Шулявською». Це колонна трипрогінна станція мілкого закладення з острівною платформою, без колійного розвитку. Зал з’єднаний із підземним вестибюлем сходами для спуску та двострічковим одномаршевим ескалатором для підйому.

Від «Жовтневої» до «Берестейської»

Станцію будували разом із «Нивками» та «Святошином» і відкрили 5 листопада 1971 року як «Жовтневу». Архітекторами її проєкту були Б. І. Приймак, І. Л. Масленков, В. С. Богдановський і Т. О. Целіковська. У 1973 році авторів проєктів «Жовтневої» та «Святошина» висували на здобуття Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка. Назву «Берестейська» станція має з 2 лютого 1993 року; вона пов’язана з містом Берестя та назвою проспекту, на якому розташована станція.