Червоний хутір

Високий зал і дві берегові платформи

Пасажирський зал «Червоного хутора» має збільшену висоту. Платформи тут розміщені по обидва боки колій і відрізняються шириною: платформа для поїздів у напрямку центру вужча, а платформа для поїздів із центру ширша й має ряд колон. Ще один ряд колон стоїть між коліями, поруч із технічною платформою для маневрових машиністів.

Із касових залів крізь широкі панорамні вікна видно пасажирський зал. Край платформ позначає рельєфна жовта керамічна плитка для орієнтування людей із порушеннями зору. На станції встановили дев’ять ліфтів-підйомників: вони сполучають платформи з касовими залами, а підземні переходи — з поверхнею.

Виходи серед лісу

Станція розташована серед лісу, поряд з електродепо «Харківське» та кінцевими зупинками автобусних маршрутів. Її проєктували з урахуванням майбутньої забудови околиці, зокрема комплексу «Чарівне місто».

Два касові вестибюлі сполучені з виходами до підземних переходів; наземних вестибюлів немає. Північний вестибюль закритий із 2008 року через невеликий пасажиропотік.

Кінцева за «Бориспільською»

«Червоний хутір» завершує Сирецько-Печерську лінію після «Бориспільської». Це колонна двопрогінна станція мілкого закладення з береговими платформами — третя станція такого типу в Київському метро після «Дніпра» та «Вирлиці». У кінці лінії облаштовано пошерстний з’їзд для руху поїздів між коліями.

Будівництво та назва місцевості

Будівництво розпочалося 2005 року, після відкриття «Бориспільської». У квітні 2007 року міський голова Леонід Черновецький заявив про намір призупинити роботи через очікуваний низький пасажиропотік на околиці міста. Станцію відкрили 23 травня 2008 року, напередодні Дня Києва та за два дні до позачергових виборів міського голови. Її назва походить від історичної місцевості Червоний Хутір.