Бориспільська

Світло, смальта й граніт «Бориспільської»

Архітектурне рішення станції побудоване на грі світла. Уздовж центральної осі залу тягнуться дві світлові смуги: вони починаються у вестибюлях і проходять через станцію. Їх доповнює розсіяне біле люмінесцентне світло, джерела якого приховані за колійними стінами.

Стіни оздоблені бежевим мармуром і синьою смальтою на східчастих рельєфах. Червоні та світло-сірі гранітні плити утворюють на підлозі поздовжній орнамент. Синя смальта з’являється також в оздобленні порталів сходів і тунелів; їхні огорожі зроблені з іржостійкої сталі.

Відкриття та автори проєкту

«Бориспільська» відкрилася 23 серпня 2005 року й стала 44-ю станцією Київського метрополітену. Над її архітектурним рішенням працювали Т. О. Целіковська, В. Л. Гнєвишев і А. П. Юхновський за участю О. В. Нашивочнікова.

Платформа й колії між сусідніми станціями

На Сирецько-Печерській лінії «Бориспільська» розташована між «Вирлицею» та «Червоним хутором». Це односклепінна станція мілкого закладення з прямою острівною платформою. З боку «Червоного хутора» містяться оборотні тупики, а дві станційні колії переходять у сполучення з електродепо «Харківське».

У торцях платформи облаштовано відкриті сходи. Між ними розміщені два ліфти зі скляними кабінами; на станції також є тактильне покриття.

Переходи до Харківського шосе й Ташкентської вулиці

Підземний зал сходами сполучений із вестибюлями, з яких можна вийти до підземних переходів. Один розташований біля перетину Харківського шосе з Харківською площею, другий — поблизу кінцевої зупинки трамвая № 29 на Ташкентській вулиці.