Хрещатик

Майоліка й рослинні мотиви

«Хрещатик» — пілонна трисклепінна станція з острівною платформою. Її мармурові пілони прикрашають яскраві майолікові вставки, а карнизи над ними — зображення соняшників і кукурудзи. Над оформленням стін працювала художниця-керамістка Людмила Мешкова. У 1980-х роках кахельне облицювання колійних стін замінили мармуровим. Станція має статус пам’ятки архітектури місцевого значення з 1986 року.

Зали, колії та пересадка

На Святошинсько-Броварській лінії «Хрещатик» розташований між «Театральною» та «Арсенальною». Пересадка на «Майдан Незалежності» з’єднує його з Оболонсько-Теремківською лінією. Станція має середній зал і два зали з посадочними платформами; між ними облаштовані проходи, що чергуються з пілонами. З боку «Арсенальної» розміщений оборотний тупик, який переходить у службову сполучну гілку з Оболонсько-Теремківською та Сирецько-Печерською лініями.

Перша черга й назва центральної вулиці

Станцію відкрили 6 листопада 1960 року в складі першої черги Київського метро. Назву вона отримала від вулиці Хрещатик. Над проєктом працювали А. В. Добровольський, М. С. Коломієць, В. Д. Єлізаров, Г. І. Гранаткін, І. Л. Масленков, С. Й. Крушинський і Ю. В. Кисличенко за участю Ф. М. Заремби та Н. М. Щукіної. З 26 лютого до 20 грудня 2022 року станція була закрита для пасажирів через війну, а поїзди проходили її без зупинки.

Три вестибюлі на вулицях центру

Західний вихід веде до вестибюля в будинку на Хрещатику, 19-А. Поруч із ним розташовані Центральний універмаг і Київська міська рада. Східний вихід, споруджений 1965 року, через проміжний вестибюль розгалужується до вулиці Архітектора Городецького та Інститутської. Вестибюль на вулиці Архітектора Городецького влаштовано в будинку № 13, а вестибюль на Інститутській розташований у будинку № 6.